Профілактичні властивості комплексу Карділекс

УДК:616-08-039.71

Ю.В.Марушко, Т.В.Гищак

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Вступ. На сьогодення велика увага приділяється профілактиці захворювань серцево-судинної системи у дорослих та дітей.

Карділекс – збалансований комплекс амінокислот, вітамінів і біоактивних речовин, що використовується для покращення діяльності серцево-судинної системи.До складу карділексу входить левокарнітин, левоаргінін, таурин, коензим Q-10, вітамін В5, вітамін РР, вітамін В6, вітамін С, магній та екстракт глоду. Кожен із компонентів препарату має широкий спектр дії в організмі і ключовим компонентом цього спектру є вплив на серцево-судинну систему.

Мета роботи – узагальнити данні літератури щодо властивостей складових Карділексу та можливості його застосування у профілактичній медицині.

Більшість ефектів левоаргініну пов’язують з тим, що він приймає участь в утворенні оксиду азоту, який грає важливу роль у функціонуванні серцево-судинної, імунної, нервової систем [4,57]. Існуючі на сьогодні дані доказової медицини вказують на те, що введення левоаргініну покращує ендотеліальну функцію при стенокардії, серцево-судинній недостатності, гіперхолестеринемії [9].

Левоаргінін покращує знешкодження аміаку в печінці, сприяє перетворенню аміаку у сечовину, зв’язує токсичні іони амонію, що утворюються при катаболізмі білків в печінці [40].

Левоаргінін має гепатопротекторні властивості, зданий знижувати в’язкість зон білково-ліпідного контакту і підвищувати активність цитохрому Р-450, що забезпечує детоксикаційну функцію печінки [41]. На сьогоднішній день створено цілу низку комбінованих гепатопротекторів, що містять левоаргінін.

Однією із важливих властивостей левоаргініну є здатність забезпечувати відновлення організму при астенії. При метаболічному і травматичному стресі підвищуються потреби у аргініні. Внаслідок відносного дефіциту аргініну відбувається порушення мікроциркуляції, загоєння ран і дисфункція Т-клітин [56].

Левоаргінін проникає через ендотеліальні клітини у клітини гладеньких м’язів судинної стінки, активує гуанілатциклазу, що веде до підвищення рівня ц-АМФ, який спричиняє розслаблення судин [16, 51]. Судинні ефекти левоаргініну корелюють з його плазмовою концентрацією [44]. У молодих осіб левоаргінін більш ефективний щодо збільшення ендотелій-залежної вазодилятації [53].

Пероральне введення левоаргініну покращує стан хворих із стенокардією [44].

В рандомізованому подвійному плацебо-контрольованому дослідженні, що включало пацієнтів із серцевою недостатністю, продемонстрована ефективність парорального прийому левоаргініну (5,6-12 г/день). Пацієнти, що приймали левоаргінін, відмічали покращення загального самопочуття, кращу переносимість фізичного навантаження (об’єм фізичної роботи за одиницю часу збільшився майже на 20%). Збільшилась розтяжимість і наповнення кров’ю артерій, знизився артеріальний тиск [58].

На зниження АТ під впливом левоаргініну також вказується і іншій роботі [57]. Крім того під впливом левоаргініну відбувається скорочення тривалості перебування в лікарні для хірургічних хворих, зниження захворюваності внутрішньолікарняними інфекціями на 40% [52].

Ефекти левоаргініну на організм людини багатофакторні і дозозалежні. Лікувальна доза левоаргініну звичайно складає 3-8 г/день [45]. Менші дози, що містяться в препараті карділекс (в одній капсулі – 245 мг), можуть застосовуватися з профілактичною метою. Перспективними є подальші дослідження ефектів левоаргініну і орієнтація на індивідуальний підбір дози препарату.

Левокарнітин грає важливу роль у забезпеченні міокарду енергією. Він є незамінним фактором метаболізму жирних кислот. Лікарські засобі на основі левокарнітину посідають вагоме місце серед кардіометаболітних препаратів [34, 36]. Виявлено взаємозв’язок між концентрацією карнітину в плазмі крові і дисфункцією міокарду [62]. Продемонстровано стрес протекторні властивості левокарнітину, що проявляються у зменшені рівня кортизолу, адреналіну і норадреналіну і натрійуретичного пептиду [6, 23].

Левокарнітин - це вітаміноподібна речовина, яка в природних умовах синтезується в печінці, нирках та мозковій тканині з амінокислот лізину та метіоніну за участю заліза та аскорбінової кислоти, в плазмі крові знаходиться у вільній формі та у формі ацилкарнітинових ефірів. Левокарнітин є головним кофактором обміну жирних кислот у серці, печінці та скелетних м`язах, відіграє роль основного переносника довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії, де відбувається їх β-окиснення до ацетил-КоА з наступним утворенням АТФ. Препарат сприяє виведенню з цитоплазми кардіоміоцитів метаболітів і токсичних речовин, покращує метаболічні процеси в міокарді, прискорює ріст та репарацію уражених клітин серця. Левокарнітин чинить кардіопротекторну дію, сприяє зменшенню ішемії міокарда та обмеженню зони його ураження, стимулює клітинний імунітет.

Так Azevedo et al (2005) провели масштабне дослідження застосування левокарнітину в дозі 100 мг/кг/день при ідіопатичній дилатаційній кардіоміопатії у дітей. Результати показали достовірне покращення ехокардіографічних параметрів скоротливості лівого шлуночка та зменшення клінічних проявів захворювання [43].

В одній капсулі препарату карділекс міститься 280 мг левокарнітину. Такі дози мають профілактичну дію щодо ураження серця при різних патологічних процесах і часто застосвуються в спортивній медицині для покращення переносимості фізичних навантажень.

КоензимQ-10 має велике значення в енергетичному забезпеченні організму. Він є переносником електронів в дихальному ланцюзі мітохондрій, приймаючи участь у процесах окисного фосфорилювання і синтезу АТФ. Коензим Q10 є єдиним ліпідорозчинним антиоксидантом, що синтезується в людському організмі і здатний відновлюватися під впливом ферментних систем організму, в той час коли інші антиоксиданти окислюються незворотно[7, 59]. В якості антиоксиданту коензим Q10 переважає за дією всі інші природні антиоксиданти і тому вважається найбільш перспективним для застосування в клінічній практиці.

Реалізація антиоксидантної і коферментної функції коензиму Q10 визначає важливе, а інколи і ключове значення: у підвищені скоротливої здатності міокарду і поперечно-смугастої мускулатури; покращенні кровотоку у міокарді, підвищенні толерантності до фізичного навантаження, в тому числі у кардіологічних пацієнтів; стимуляції процесів енергетичного спалювання жирів; збагаченні жирової тканини киснем, що забезпечує ефективне зниження маси тіла при ожирінні; нормалізації ліпідного складу крові; регуляції рівня глюкози і покращенні реологічних властивостей крові; стимуляції процесів кровотворення; імуномодуляції, апоптозі і сповільненні процесів старіння. Крім того, коензим Q10 має антиаритмічний, гіпотензивний і антитеросклеротичний ефекти; онко- і гепатопротекторну дію. Для отримання терапевтичного ефекту дорослим необхідно приймати близько 100 мг коензиму на день. Менші дози (в одній капсулі карділексу міститься 14 мг коензиму Q10) мають профілактичний вплив.

Коензим Q10 синтезується в організмі людини із амінокислоти тирозину за участю вітамінів групи В, С, фолієвої і пантотенової кислот, а також ряду мікроелементів [18]. Це складний процес, що регулюється декількома ферментативними системами. При дефіциті вітамінів і мікроелементів, порушенні з боку регулюючих ферментативних систем навіть за відсутності будь-якої патології, ендогенний біосинтез коензиму не забезпечує потреби організму. Найбільша кількість коензиму знаходиться у мітохондріях клітин серця, печінки, нирок, підшлункової залози. Ця проблема особливо актуальна у дітей. Багаточисельні дослідження підтверджують розповсюдженість дефіциту у них більшості вітамінів, мінеральних речовин, незамінних мікроелементів і харчових волокон. Необхідно враховувати, що витрати коензиму Q10 прогресивно збільшуються при фізичному і емоційному навантаженні, при частих респіраторних захворюваннях у дітей і хронічному стресі.

У хворих з високою концентрацією холестерину спостерігається тенденція до зниження рівня коензиму Q10 порівняно зі здоровими особами такого самого віку [7].

Рівень коензиму Q10 значно знижується у пацієнтів із серцевою недостатністю і корелює із тяжкістю серцевої недостатності [61]. Збагачення коензимом Q10 різних фармакологічних препаратів покращує порушену функцію серця і клінічний перебіг серцевої недостатності [47].

Проведене в 2014 році рандомізоване контрольоване дослідження Q-SYMBIO продемонструвало зниження основних несприятливих серцево-судинних подій при застосуванні коензиму Q10 [55, 59].

Дані щодо впливу коензиму Q10 на АТ суперечливі. Існують повідомлення як при відсутність істотного зниження АТ на тлі прийому препарату [46], так і про його гіпотензивний ефект [7]. Вивчено різні режими застосування коензиму Q10 при АГ – від 30 до 150 мг на добу. Найчастіше його призначають в дозі 60–120 мг за 1–3 прийоми на добу протягом тривалого періоду (не менше 8 тижнів) [7].

Поєднане застосування левокарнітину і коензиму Q10 у дітей 12-16 років із синдромом хронічної втоми на тлі пролапсу мітрального клапану показали гарні результати лікування [5].

Таурин поступає в організм з їжею і синтезується із метіоніну і цистеіну, головним чином у печінці. Підвищення вживання таурину за деякими даними зворотно корелює із розповсюдженістю ішемічної хвороби серця [32].

Продемонстровано гепато- і кардіопротекторний ефект таурину у хворих із хронічною серцевою недостатністю і цукровим діабетом. Відмічено додаткові гіпоглікемізуючі, ліпідзнижуючі можливості таурину, позитивний вплив на інсулінорезистентністю [32, 39]. Встановлено, що таурин гальмує розвиток інсулнорезистентності, накопичення вісцерального жиру і прирост маси тіла. Виявлені фармакологічні властивості таурину свідчать про перспективність його застосування з метою профілактики і лікування серцево-судинної патології при метаболічному синдромі [15].

Використання таурину в комплексі з вітаміном В6 сприяє зменшенню нейротоксичної і гепатотоксичної дії деяких лікарських препаратів [19, 29].

Було виявлено позитивні ендотелійпротекторні властивості таурину у складі комбінованої терапії хронічної серцевої недостатності [35]. Разом із зменшенням тяжкості серцевої недостатності за даними Nt-proBNP спостерігався статистично значимий гіполіпідемічний ефект [38].

В експерименті виявлено антиаритмічну ефективність таурину при гострій ішемії міокарду, яка переважала ефект лідокаїну і обзидану [20].

Низка експериментальних даних підтверджує нейропротекторний і інтиоксидатний ефект таурину [33, 48, 50, 60].

В 1 капсулі препарату карділекс міститься 28 мг таурину, що при тривалому прийомі дає можливість повністю забезпечити потреби організму у цій амінокислоті.

Вітамінно-мінеральний комплекс, що містить препарат карділекс, посилює дію інших компонентів і покращує їх засвоєння організмом. Так, одна капсула карділексу поряд з левоаргініном, левокарнітином, коензимом Q10 і таурином містить профілактичні дози найбільш важливих вітамінів (вітамін В5 – 10,5 мг, вітамін РР – 7 мг, вітамін В6 – 0,98 мг, вітамін С – 7 мг), а також магній - 35 мг.

Нікотинова кислота (вітамін РР) – грає важливу роль у виробленні енергії. Цей вітамін необхідний для нормального процес обміну амінокислот, приймає участь більш ніж у 50-ти реакціях обміну жирів і вуглеводів, має протизапальну активність, нормалізує роботу печінки, розширює капіляри, має здатність знижувати рівень холестерину і тригліцеридів крові. Нікотинова кислота входить до складу ферментів, що регулюють окисно-відновні процеси. У дозах, що містяться в препараті карділекс, не проявляє своєї побічної дії щодо розширення судин шкірного покриву і відчуття жару.

Активна дія вітаміну PP на обмінні процеси зумовлена його входженням до складу ніацинамідаденіндінуклеотіда (НАД) і ніацинамідаденіндінуклеотіда фосфату (НАДФ), що є кофакторами ряду ферментів. Зокрема, ніацинамід входить до складу кодегідраз, які є переносниками водню до флавопротеїнових ферментів, і тим самим регулює окислювально-відновні процеси в організмі.

Вітамін В5 (пантотенова кислота) в організмі перетворюється в пантетин, який входить до складу коензиму А, що грає важливу роль в процесах окислення і фосфорилювання. Вітамін В5 необхідний для обміну жирів, вуглеводів, амінокислот, синтезу життєво важливих жирних кислот, холестерину, гістаміну, ацетилхоліну, гемоглобіну. Важливою властивістю вітаміну В5 є його здатність стимулювати вироблення глюкокортикоїдів наднирниками, що сприятливо впливає на перебіг артриту та алергічних захворювань при включенні цього препарату в схему лікування.

Вітамін С - потужний антиоксидант. Він грає важливу роль в регуляції окислювально-відновних процесів, бере участь у синтезі колагену і проколагену, обміні фолієвої кислоти і заліза, а також синтезі стероїдних гормонів та катехоламінів. Аскорбінова кислота також регулює згортання крові, нормалізує проникність капілярів, необхідна для кровотворення, має протизапальну і протиалергічну дію.

Вітамін Сзабезпечує захист організму від наслідків стресу. Адже наднирники, які активно залучаються у стресову відповідь, містять більше аскорбату, ніж будь-який інший орган. Вітамін С допомагає виробленню гормонів стресу і захищає організм від токсинів, що утворюються в процесі їх метаболізму. Він посилює репаративні процеси, збільшує стійкість до інфекцій. Є багато теоретичних і експериментальних передумов для застосування вітаміну С з метою профілактики онкологічних захворювань.

Вітамін С покращує здатність організму засвоювати кальцій і залізо, виводити токсичні мідь, свинець і ртуть. Важливо, що в присутності адекватної кількості вітаміну С значно збільшується стійкість вітамінів В1, В2, A, E, пантотенової і фолієвої кислот. Вітамін С попереджає окислення холестерину ліпопротеїдів низької щільності і, таким чином, попереджає відкладення окислених форм холестерину у стінці судин.

Вітамін В6 - це група сполук (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін, піридоксальфосфат), що приймають участь у метаболізмі мікроелементів, синтезі нейротрансміттерів (серотоніну, дофаміну, адреналіну, норадреналіну, ГАМК), гістаміну, синтезі ліпідів, глюконеогенезі.

Піридоксин перед усім виконує в організмі функцію стимуляції обміну речовин і необхідний для нормального функціонування центральної і периферичної нервової системи. Вітамін В6 покращує використання ненасичених жирних кислот, стимулює гемопоез а також забезпечує процеси декарбоксилування, переамінування, дезамінування амінокислот. В жіночому організмі вітамін В6 грає важливу роль у підтриманні балансу статевих гормонів. Лікувальні дози вітаміну В6 для прийому всередину у дорослих складають 0,02-0,03 г 1- 2 рази на день протягом 1-2 місяці. У дітей – дози менші.

Включення вітамінів групи В в комплексне лікування артеріальної гіпотензії у дітей дає можливість значно покращити загальний стан пацієнтів і стабілізувати артеріальний тиск в межах нормальних значень [27].

Екстракт глоду містить аміни (холін, ацетилхолін), бета-каротин, гіперозид, вітамін К, антоціани, цукри, кверцетин, стерин, флавоноїди, аскорбінову кислоту, пектини, сорбіт, мікроелементи Cu, Fe, Zn, Mo, Mg, Co. Екстракт плодів глоду покращує кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку, підвищує чутливість міокарду до серцевих глікозидів, дещо посилює скорочення серцевого м’язу і зменшує збудливість останнього.

Препарати глоду мають помірну кардіотонічну і седативну дію, проявляють спазмолітичні і гіпотензивні властивості, нормалізують показники згуртування крові.

В експериментальних дослідженнях на тваринах було виявлено нейротропну і діуретичну дію екстракту із плодів глоду [21].

Препарати на основі глоду рекомендовані на субклінічній і початковій клінічній стадії серцево-судинних захворювань [30].

Магній виконує багатогранну роль в організмі людини. Він необхідний для нормального перебігу багатьох біохімічних реакцій і фізіологічних процесів, що забезпечують енергетику і функцію різних органів. Зокрема магній як ко-фактор бере участь у гліколізі і гідролітичному розщепленні АТФ. До 80-90% внутрішньоклітинного магнію знаходиться в комплексі з АТФ. Перебуваючи в комплексах з АТФ, іони магнію забезпечують вивільнення енергії через активність магнійзалежних АТФ-аз та необхідні для всіх енергетичних процесів у організмі. Як кофактор піруватдегідрогеназного комплексу іони магнію забезпечують надходження продуктів гліколізу до циклу Кребса і перешкоджають накопиченню лактату. Крім того, магній активно бере участь в анаболічних процесах: синтезі і розпаді нуклеїнових кислот, синтезі білків, жирних кислот і ліпідів.

Магній регулює стан клітинної мембрани, трансмембранне перенесення іонів кальцію і натрію, контролює процеси обміну в кардіоміоцитах. Участь магнію необхідна для адекватного функціонування імунної системи.

Встановлені механізми участі магнію в утворенні кісткової тканини. Так, магній сприяє підтримці нормального рівня кальцію в кістковій тканині, сприяє його постійному оновленню в кістці, перешкоджає втратам кальцію. Доведено, що тривалий дефіцит магнію, особливо в поєднанні з гіподинамією і дефіцитом кальцію, є однією з умов для формування сколіозу і остеохондрозу хребта.

Магній є одним з основних елементів, що підтримує баланс процесів збудження-гальмування [11]. Його вважають одним із компонентів стрес-лімітуючої системи організму, так як всі його ефекти направлені на зменшення проявів стресу і нормалізацію адаптаційних процесів [1, 2, 24]. Доведено, що магній приймає активну участь у синтезі мелатоніну, який називають центральним гормоном адаптації. Складний механізм взаємодії магнію і мелатоніну ще не з’ясований остаточно, проте відомо, що на деякі функції організму вони діють синергічно [8, 28]. Результати досліджень показали, що додавання магнію в раціон підвищує і гармонізує продукцію ендогенного мелатоніну і знижує рівень кортизолу [42], а застосування препаратів магнію сприяє нормалізації нічного сну [25, 31].

Е.С.Акарачкова вказує, що магнієвмісні препарати можуть бути гарною альтернативою транквілізаторам і анксіолітикам [3].

У підтриманні функції міокарду магній є синергістом калію [13, 14]. Внаслідок дефіциту магнію збільшується відкладення солей кальцію в судинах [63].

Недостатність магнію в організмі супроводжується підвищенням рівня маркерів окисного стресу. Паралельно відбувається послаблення антиоксидантного захисту. Причому в розвиток окисного стресу залучаються системні реакції гіперактивації запалення і дисфункції ендотелію судин а також зміни на клітинному рівні, включаючи дисфункцію мітохондрій і утворення надлишку жирних кислот [37].

Доведено, що терапія препаратами магнію знижує рівень симпатичних і відновлює парасимпатичні впливи на регуляцію серцевого ритму, встановлюючи рівновагу у вегетативній нервовій системі [2, 3].

Виявлено зменшення товщини інтима-медія сонної артерії при призначення препаратів магнію [54], що розкриває широкі перспективи використання препаратів на основі магнію для корекції ендотеліальної дисфункції при багатьох захворюваннях.

В експерименті було підтверджено, що препарати магнію потенціюють дію антигіпертензивних препаратів, що підвищує ефективність комплексної терапії [49].

Серед усіх сполук магнію останнім часом в корекції магнійдефіцитних станів перевага надається комплексам з біологічними лігандами природного походження (з пірідоксином, амінокислотами). Такі препарати виявляють найбільш високу біодоступність [22].

Особливо ефективною показала себе комбінація магнію і піридоксину, що знайшло своє відображення в багатьох літературних даних [2, 10, 11, 17, 25]. Піридоксин як безпосередньо впливає на регуляцію судинного тонусу, так і має властивості потенціювати дію магнію та покращувати всмоктування іонів в магнію в шлунково-кишковому тракті [2, 12].

В опублікованих нами роботах [25, 26] виявлена висока ефективність комбінованого препарату магнію і піридоксину у дітей з астенічним синдромом, що є наслідком хронічних стресових станів. Прийом комбінованого препарату магнію і піридоксину у цієї категорії пацієнтів, призводячи до стимуляції стрес-лімітуючих програм адаптації, здатний нормалізувати адаптаційні порушення і підвищити стійкість організму до тривалої дії стресових факторів, підвищити загальний рівень здоров’я та якість життя в цілому.

Таким чином останнім часом накопичилося багато нових даних щодо впливу ключових поживних речовин, таких як коензим Q10, левокарнітин, левоаргінін і таурин на діяльність серцево-судинної та інших систем організму, а також з’являються нові докази ефективності вітамінно-мінеральних комплексів в обмінних процесах в організмі. Але існує лише незначна кількість робіт, присвячених поєднаному застосуванню цих біологічно-активних речовин. Так пошук із баз даних, проведений Wong AP та співавторами в 2016 році [61] виявив лише чотири роботи в період з 2000 по 2015 рік з використанням декількох мікронутрієнтів при серцевій недостатності.
 

Тому на сьогодні залишається актуальним подальший пошук ефективних комбінації, що включають амінокислотні і вітаміно-мінеральні комплекси, для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань а також розробка дозового і курсового режимів іх застосування. На нашу думку, карділекс є одним із таких препаратів (Реєстрація № 05.03.02-04/36633 від 14.08.2015).

Згідно інструкції карділекс має тонізуючі властивості; характеризується значною антиоксидантною активністю; попереджає, або знижує ризик ураження клітин, обумовлений дефіцитом кисню; нормалізує енергетичний баланс клітин, міокарду і організму вцілому; прискорює метаболізм жирних кислот, попереджує перекисне окислення ліпідів низької щільності;має анаболічні властивості; зменшує ушкоджуючу дію радіо і хіміотерапії, сприяє розрідженню крові.

Карділекс може бути ефективним в якості натурального енерготоніка; в комплексній профілактиці серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, аритмії, кардіоміопатії та інших захворюваннях, а також при атеросклерозі, гіпертонії і м’язовій дистрофії; в комплексній терапії в реабілітаційний період після перенесених тяжких захворювань; в якості профілактичного засобу для попередження виснаження при черезмірних фізичних, розумових навантаженнях і при знаходженні в екологічно несприятливих умовах; з метою нормалізації метаболізму, зменшення жирових відкладень, зміцнення м’язових тканин, в період реабілітації після радіо- і хіміотерапії; як загальнозміцнюючий засіб.

Література

1. Акарачкова Е. С. Алгоритм диагностики, лечения и профилактики стресса и стресс-связанных расстройств у детей и подростков / Е. С. Акарачкова, С. В. Вершинина, О. В. Котова, И. В. Рябоконь // Вопросы практической педиатрии. - 2014.- №6.-С.24-31.
2. Акарачкова Е. С. Основы терапии и профилактики стресса и его последствий у детей и подростков / Е. С. Акарачкова, С. В. Вершинина, О. В. Котова, И. В. Рябоконь //Вопросы современной педиатрии. - 2013. - № 3. - С. 38-44.
3. Акарачкова Е. С. Роль магния в процессах нейропротекции и нейропластичности / Е. С. Акарачкова, С. В. Вершинина // Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. - 2013. - № 2. - С. 80-83.
4. Алмакаева Л. Г. Аргинин и его применение в медицине и фармации / Л.Г. Алмакаева, Е.В. Литвинова // Ліки України. – 2011. - №1 (5). - С.23-26.
5. Баедилова М.Т.Энерготропная терапия при синдроме хронической усталости / М. Т. Баедилова, С.Е. Лебедькова, О.Ю. Трусова, В.В.Суменко// Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2015.- № 2.-С.100-103.
6. Балыкова Л.А. Элькар в детской спортивной практике /Л.А. Балыкова, С.А.Ивянский, А.Н.Урзяева [и др.] //Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2013. - №5. – С. 45-48.
7. Барна О. М. Можливості коензиму Q10 в кардіологічній практиці: від корекції окислювального стресу до кардіологічного континууму / О. М.Барна // Ліки України. - 2013. - №6 (172). – С.19-35.
8. Бурчинский С. Г.Мелатонин и его возможности в неврологической практике /С.Г.Бурчинский//Український вісник психоневрології. – 2013. – Т.21, Вип. 1 (74). - С.112-117.
9. Граник В. Г. Метаболизм L-аргинина / В. Г. Граник // Хим-фарм. журн. – 2003. – №3. – С. 3–20.
10. Громова О. А. Дефицит магния как проблема современного питания у детей и подростков / О. А. Громова // Педиатрическая фармакология. - 2014. - № 1. - С. 20-30.
11. Громова О.А. Дефицит магния как проблема стресса и дезадаптации у детей /О.А. Громова, Л.Э.Федотова, А.Г.Калачева [и др.] //Педиатрия. - 2013. - №5. - С.110-121.
12. Громова О. А. Диагностика дефицита магния. Концентрации магния в биосубстратах в норме и при различной патологии / О. А. Громова, А. Г. Калачева, И. Ю. Торшин [и др.] // Кардиология. - 2014. - № 10. - С. 63-71.
13. Громова О. А. Калийсберегающие свойства магния / О. А. Громова, А. Г. Калачева, И. Ю. Торшин [и др.] // Кардиология. - 2013. - № 10. - С. 38-48.
14. Громова О. А. О синергизме калия и магния в поддержании функции миокарда / Ю. А. Громова, И. Ю. Торшин, А. Г. Калачева, Т. Р. Гришина // Кардиология. - 2016. - № 3. - С. 73-80.
15. Звягина Т.С.Влияние таурина на биоэнергетические процессы митохондрий сердца крыс с синдромом инсулинорезистентности / Т. С. Звягина, Н.И. Горбенко,А.Ю. Бориков //Патологическая физиология и экспериментальная терапия. -2016.- № 2.-С.57-62.
16. Зорій І. А. Ефективність застосування єль-аргініну в комплексному лікуванні дистальної симетричної полінейропатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу / І.А. Зорій // Клінічна та експериментальна патологія. – 2014. – Т. 13, №1 (47). – С.34-38.
17. Каркашадзе Г. А. Дефицит магния в детской неврологии: что нужно знать педиатру? / Г. А. Каркашадзе, Л. С. Намазова-Баранова, А. М. Мамедьяров [и др.] // Вопросы современной педиатрии. - 2014. - №5. - С. 17-25.
18. Ключников С.О.Коэнзим Q10. Перспективы клинического применения / С.О.Ключников // Consiliummedicum/ Педиатрия. - 2014.- № 3.-С.84-88.
19. Королева М.В.Клиническая эффективность таурина при лечении поражения печени, вызванного гепатотоксическим действием противотуберкулезной терапии/ М. В. Королев // Клиническая фармакология и терапія. - 2015.- № 5.-С.66-68.
20. Крылова И.Б.Антиаритмическая активность таурепара при ишемическом и реперфузионном повреждении миокарда / И.Б. Крылова, В.В. Бульон, Е.Н. Селина [и др.] //Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2015.- № 8.-С.192-195.
21. Куркин В.А.Диуретическая и антидепрессивная активность густого экстракта из плодов боярышника кроваво-красного / В.А. Куркин,А.В. Куркина, Е.Н. Зайцева [и др. ]// Бюллетень сибирской медицины. - 2015.- № 3.-С.18-22.
22. Майданник В. Г. Клініко-патогенетична характеристика вегетативних дисфункцій та їх лікування у дітей: навчальний посібник / В.Г. Майданник, О.І. Сміян, Т.П. Бинда, Н.О. Савельєва-Кулик; за ред. В.Г. Майданника. – Суми: Сумський державний університет, 2013. – 173 с.
23. Марушко Ю. В. Вміст N-термінального мозкового натрійуретичного пептиду і толерантність до фізичного навантаження у дітей із вторинними кардіоміопатіями та корекція виявлених змін препаратом «Агвантар»/ Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак, О.В. Хоміч // Современная педиатрия. - 2015. - №2(66). – С.62-66.
24. Марушко Ю. В. Системні механізми адаптації. Стрес у дітей: монографія / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Київ-Хмельницький: приватна друкарня ФО-П Сторожук О.В., 2014. – 140 с.
25. Марушко Ю.В. Ефективність застосування Магне-В6 при астенічному синдромі і порушеннях нічного сну у дітей / Ю.В. Марушко, Т.В. Гищак //Современная педиатрия. – 2013. - №6(53). – С. 37-44.
26. Марушко Ю.В. Корекція дефіциту магнію у дітей та підлітків з астенічним синдромом /Ю.В.Марушко, Т.В.Гищак //Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: материали науково-практичної конференції з міжнародною участю, Харків, 28 березня 2013. – С. 20-22.
27. Марушко Ю.В. Роль вітамінів групи В у складі лікувальних препаратів при первинній артеріальній гіпотензії /Ю.В.Марушко, О.В.Хомич, Т.В.Гищак // Ліки України. – 2015. - №9-10 (195-296). – С.15-19.
28. Марушко Ю.В. Патогенетична роль порушення обміну магнію і мелатоніну в розвитку первинної артеріальної гіпертензії у дітей / Ю.В.Марушко, Т.В.Гищак, А.С.Злобинець // Матеріали науково-практичної конференції лікарів-педіатрів з міжнародною участю. 21 березня 2014 р. м.Харків. - С.140-141.
29. Можокина Г.Н.Экспериментальное обоснование применения таурина для профилактики нейротоксических реакций, вызванных изониазидом / Г.Н. Можокина, Н.А. Елистратова //Антибиотики и химиотерапия. - 2016.- № 3-4.-С.19-22.
30. Морозова Л.В.Лекарственные средства природного происхождения в кардиологии / Л. В. Морозова //Фармация. - 2014.- № 7.-С.39-40.
31. Немкова С. А. Комплексная диагностика и коррекция нарушений сна у детей / С.А.Немкова, О.И.Маслова, Н.Н.Заваденко [и др.] // Педиатрическая фармакология. - 2015. - №2. - С. 180-189.
32. Нечаева Г.И.Эффективность и переносимость таурина у пациентов с сахарным діабетом / Г.И. Нечаева, И.В. Друк, Е.А. Ряполова // Поликлиника. -2015.- №№ 1(2).-С.58-62.
33. Овсепян Л.М.Влияние таурина на окислительные процессы при отеке головного мозга / Л.М. Овсепян, Г.В. Захарян, М.М. Мелконян, А.В.Захарян// Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. - 2015.- № 5.-С.64-67.
34. Орлова Н. В. Применение L-карнитина в комплексном лечении вегетососудистой дистонии гипотензивного типа у детей и подростков /Н.В.Орлова, О.В.Михайлова, Т.В.Захарова // Вопросы современной педиатрии. – 2011. – Т.10, № 2. - С.11-15.
35. Покровская Е.М.Новые возможности лечения пациентов с сердечной недостаточностью вследствие постинфарктного кардиосклероза/ Е.М. Покровская, Н.А. Волов, И.С. Васильева [и др. ] // Поликлиника. - 2014.- № 3(2).-С.13-16.
36. Саидова В. Т. Диагностическое значение натрийуретических пептидов в педиатрии /В.Т.Саидова //Казанский мед. ж.— 2013. — Т. 94. — №3. — С.350-354.
37. Спасов А. А. Функциональные резервы сердца в условиях алиментарного дефицита магния / А. А. Спасов, М. В. Харитонова, И. Н. Иежица [и др.] // Кардиология. - 2012. - №10. - С. 39-44.
38. Стаценко М.Е.Эндотелиопротекторные свойства таурина у больных с хронической сердечной недостаточностью и сахарным диабетом 2 типа/ М.Е. Стаценко, С.В. Туркина, Н.Н. Шилина, А.А. Винникова // Кардиоваскулярная терапия и профілактика. - 2016.- № 2.-С.38-44.
39. Стаценко М.Е.Поражение печени у больных с хронической сердечной недостаточностью ишемического генеза и сахарным диабетом типа 2 - коварный тандем: возможности дополнительной органопротективной терапии / М.Е. Стаценко, С. В. Туркина, Н. Н. Шилина //Consiliummedicum. - 2016. - № 5. - С. 103-109.
40. Степанов Ю. М. Аргинин в медицинской практике (Обзор литературы) / Ю. М.Степанов, И. Н.Кононов, А. И.Журбина, А. Ю. Филиппова // Сучас. гастроентерологія. – 2005. – №4. – С. 121–127.
41. Шугалей В. С.Регуляция аргинином активности цитохрома Р450 и перекисного окисления липидов в печени и семенниках крыс при гипоксии / В. С.Шугалей, А. А. Ананян // Вопр. мед. хим. – 1991. – №4. – С. 51–54.
42. Abbasi B. The effect of magnesium supplementation on primary insomnia in elderly: A double-blind placebo-controlled clinical trial / B. Abbasi // J Res Med Sci. - 2012 - №17 (12) – Р. 1161-1169.
43. Azevedo V. M. The role of L-carnitine in nutritional status and echocardiographic parameters in idiopathic dilated cardiomyopathy in children / Azevedo V.M. et al. // J Pediatr (Rio J). – 2005. – Vol. 81(5). – P. 368-372.
44. Bode-Bоger S. M. Effect of L-arginine supplementation on NO production in man / S. M. Bode-Bоger // European Journal of Clinical Pharmacology – 2006 – V. 62, Supplement 13 – P. 91–99.
45. Bоger R. H. The Pharmacodynamics of L-Arginine / R. H. Bоger // J. Nutr. 2007. – V. 137 – P. 1650–1655.
46. Ho M.J.Blood pressure lowering efficacy ofcoenzyme Q10for primary hypertension / M. J. Ho,E. C. Li,J. M. Wright //Cochrane Database Syst Rev. – 2016. - № 3. – Р. 3:CD007435.
47. Jankowski J. Coenzyme Q10- A new player in the treatment of heart failure? / J. Jankowski,K. Korzeniowska,A. Cieślewicz,A. Jabłecka //Pharmacol Rep. – 2016. - № 68(5). – Р. 1015-1019.
48. Jia N. Taurinepromotes cognitive function in prenatally stressed juvenile rats via activating the Akt-CREB-PGC1α pathway / N. Jia,Q. Sun,Q. Su [et al.] // Redox Biol. – 2016. - V13, №10. – Р. 179-190.
49. Jin K. Additional antihypertensive effect ofmagnesiumsupplementation with an angiotensin II receptor blocker in hypomagnesemic rats / K. Jin,T. H. Kim,Y. H. Kim,Y. W. Kim // Korean J Intern Med. – 2013. - №28 (2). – Р. 197-205.
50. Li X. W.[Effect of antepartumtaurinesupplementation in regulating the activity of Rho family factors and promoting the proliferation of neural stem cells in neonatal rats with fetal growth restriction] / X. W. Li,F. Li,J. Liu [et al.] // Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. – 2016. - № 8(11). – Р. 1158-1165.
51. Luiking Y. C. Arginine de novo and nitric oxide production in disease states / Y. C. Luiking, G.A.T. Have, R.R. Wolfe [et al.] // American Journal of Physiology: Endocrinology and Metabolism. - 2012. - V. 303, №10. - Р. E1177-E1189.
52. McRae M. P. Therapeutic Benefits ofl-Arginine: An UmbrellaReviewof Meta-analyses / M. P. McRae //J Chiropr Med. – 2016. - № 15(3). – Р. 184-189.
53. Melik Z.L-arginineas dietary supplement for improving microvascular function / Z. Melik,P. Zaletel,T. Virtic,K. Cankar //Clin Hemorheol Microcirc. – 2016. - № 4. – Р. 134-138.
54. Mortazavi M. Effect ofmagnesiumsupplementation on carotid intima-media thickness and flow-mediated dilatation among hemodialysis patients: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial / M. Mortazavi,F. Moeinzadeh,M. Saadatnia [et al.] // Eur Neurol. – 2013. - № 69 (5). – Р. 309-316.
55. Mortensen S. A. Q-SYMBIOStudy Investigators. The effect of coenzyme Q10 on morbidity and mortality in chronic heart failure: results fromQ-SYMBIO: a randomized double-blind trial / S. A. Mortensen,F. Rosenfeldt,A. Kumar [et al.] // JACC Heart Fail. – 2014. - № 2(6). – Р. 641-649.
56. Patel J. J. When Is It Appropriate to UseArgininein Critical Illness? / J. J. Patel,K. R. Miller,C. Rosenthal,M. D. Rosenthal // Nutr Clin Pract. – 2016. - № 31(4). – Р. 438-444.
57. Rajapakse N. W.Say NO to Obesity-Related Hypertension: Role of theL-Arginine-Nitric Oxide Pathway / N. W. Rajapakse,G. A. Head,D. M. Kaye // Hypertension. – 2016. - № 67(5). – Р. 813-819.
58. Rector T. S. Randomized, double-blind, placebo-controlled study of supplemental oral L-arginine in patients with heart failure / T. S.Rector, A. J.Bank, K. A.Mullen, L. K.Tschumperlin // Circulation. – 1997. – V. 18. – P. 1674–1679.
59. Sharma A. Coenzyme Q10and Heart Failure: A State-of-the-ArtReview / A. Sharma,G. C. Fonarow,J. Butler [et al.] //Circ Heart Fail. – 2016. - № 9(4). – Р. e002639.
60. Terrill J. R. Levels of inflammation and oxidative stress, and a role fortaurinein dystropathology of the Golden Retriever Muscular Dystrophy dog model for Duchenne Muscular Dystrophy / J. R. Terrill,M. N. Duong,R. Turner [et al.] // Redox Biol. – 2016. – №9. – Р. 276-286.
61. Wong A. P. Myocardial energetics and the role of micronutrients in heart failure: a criticalreview / A. P. Wong,A. Niedzwiecki,M. Rath //Am J Cardiovasc Dis. – 2016. – V.15, № 6(3). – Р. 81-92.
62. Yaris N. Serum carnitine levels during the doxorubicin therapy. Its role in cardiotoxicity / N.Yaris, N.Ceviz, T.Coskun [et al.] //J Exl Clin Cancer Res. – 2002. - №21(2). – Р.165–170.
63. Zaher M. M. Serummagnesiumlevel and vascular stiffness inchildrenwith chronic kidney disease on regular hemodialysis / M. M. Zaher,M. Abdel-Salam,R. Abdel-Salam [et al.] // Saudi J Kidney Dis Transpl. – 2016. - № 27 (2). – Р. 233-240.

Резюме

Профілактичні властивості комплексу амінокислот, вітамінів та біоактивних речовин Карділекс

Ю.В.Марушко, Т.В.Гищак

Карділекс – збалансований комплекс амінокислот, вітамінів і біоактивних речовин, що використовується для покращення діяльності серцево-судинної системи.До складу карділексу входить левокарнітин, левоаргінін, таурин, коензим Q-10, вітамін В5, вітамін РР, вітамін В6, вітамін С, магній та екстракт глоду. Кожен із компонентів препарату має широкий спектр дії в організмі і ключовим компонентом цього спектру є вплив на серцево-судинну систему.

Мета роботи – узагальнити данні літератури щодо властивостей складових Карділексу та можливості його застосування у профілактичній медицині.

Висновки: карділекс може бути ефективним в якості натурального енерготоніка; в комплексній профілактиці серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, аритмії, кардіоміопатії, а також при атеросклерозі, гіпертонії і м’язовій дистрофії; в комплексній терапії в реабілітаційний період після перенесених тяжких захворювань; в якості профілактичного засобу для попередження виснаження при черезмірних фізичних, розумових навантаженнях і при знаходженні в екологічно несприятливих умовах; з метою нормалізації метаболізму, зменшення жирових відкладень, зміцнення м’язових тканин, в період реабілітації після радіо- і хіміотерапії; як загальнозміцнюючий засіб.

Резюме

Профилактические свойства комплекса аминокислот, витаминов и биоактивных веществ Кардилекс

Ю.В.Марушко, Т.В.Гищак

Кардилекс - сбалансированный комплекс аминокислот, витаминов и биоактивных веществ, используется для улучшения деятельности сердечно-сосудистой системи. В состав кардилекса входит левокарнитин, левоаргинин, таурин, коэнзим Q-10, витамин В5, витамин РР, витамин В6, витамин С, магний и экстракт боярышника. Каждый из компонентов препарата имеет широкий спектр действия в организме и ключевым компонентом этого спектра является влияние на сердечно-сосудистую систему.

Цель работы - обобщить данные литературы о свойствах составляющих Кардилекса и возможностях его применения в профилактической медицине.

Выводы: кардилекс может быть эффективным в качестве натурального энерготоника; в комплексной профилактике сердечно-сосудистых заболеваний: ишемической болезни сердца, аритмии, кардиомиопатии, а также при атеросклерозе, гипертонии и мышечной дистрофии; в комплексной терапии в реабилитационный период после перенесенных тяжелых заболеваний; в качестве профилактического средства для предупреждения истощения при чрезмерных физических, умственных нагрузках и при нахождении в экологически неблагоприятных условиях; с целью нормализации метаболизма, уменьшения жировых отложений, укрепления мышечных тканей, в период реабилитации после радио- и химиотерапии; как общеукрепляющее средство.

Summary

Preventive properties of complex aminoacids, vitamins and bioactive substances Kardileks

Yu.V.Marushko, T.V.Hyschak

Kardileks - balanced complex of aminoacids, vitamins and bioactive substances used to improve the cardiovascular system.Kardileks contains levokarnityn, levoarhinin, taurine, coenzyme Q-10, vitamin B5, vitamin PP, vitamin B6, vitamin C, magnesium and hawthorn extract. Each of the components has a broad spectrum of action in the body and a key component of the spectrum is the effect on the cardiovascular system.

Purpose - to summarize the literature data on the properties of the Kardileks components and its possible application in preventive medicine.

Conclusions: kardileks can be effective as a natural reducing energy product; in the overall prevention of cardiovascular diseases: ischemic heart disease, arrhythmias, cardiomyopathy, as well as atherosclerosis, hypertension and muscular dystrophy; in a rehabilitation period after suffering serious diseases; as a prophylactic to prevent exhaustion at physical and mental stress while in environmentally adverse conditions; to normalize metabolism, reduce body fat, strengthen muscle tissue, during rehabilitation after radio- and chemotherapy; as a fortifying agent.