Якість життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією – можливості комплексної фармакотерапії.
Буковинський державний медичний університет, Лікарня швидкої медичної допомоги «Університетська клініка» Кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
Резюме
У статті проведено порівняльну оцінку динаміки якості життя у хворих з артеріальною гіпертензією за результатами опитувальника SF-36 залежно від методу лікування – базисної антигіпертензивної терапії та комплексної терапії з додаванням препарату «Валерін Кардіо» (Виробництва ТОВ "ВІТЕРА", Україна).
Встановлено, що у разі призначення комплексної антигіпертензивної терапії з включенням препарату «Валерін кардіо» відзначалося значне підвищення рівня якості життя за шкалами, які формують як фізичний, так і психологічний компоненти здоров'я (PF, RP, BP, GH, RE, VE, MH, SF ) порівняно з пацієнтами, які отримували лише стандартну медикаментозну терапію, де відмічено недостовірний приріст показників фізичної активності, фізичного та емоційного обмеження рольових функцій, а також загального сприйняття здоров'я.
Актуальність проблеми (запровадження)
Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найважливіших медичних та соціально-економічних проблем у кардіології, виступаючи основним фактором ризику серцево-судинних захворювань. Тому фармакотерапія гіпертонічної хвороби (ГБ) залишається одним із ключових моментів рекомендацій Європейського товариства гіпертензії та кардіології [7]. Сучасна терапія АГ спрямована, перш за все, на запобігання серцево-судинним катастрофам. З іншого боку, нині дедалі більше уваги приділяється якості життя (КЖ) хворих [12]. Оцінка КЗ - новий та перспективний напрямок медицини, який дозволяє точно оцінити порушення стану здоров'я пацієнта, ясно уявити суть його клінічної проблеми, визначити найбільш раціональний метод лікування, а також оцінити очікуваний результат за параметрами, які знаходяться на стику наукового підходу фахівців та суб'єктивної точки зору. пацієнта, аналізуючи при цьому всі складові здоров'я [13, 14]. Також високий рівень якості життя є запорукою успішного лікування артеріальної гіпертензії.
У той же час досліджень, спрямованих на вивчення якості життя у хворих на ГХ, оцінку можливостей не тільки базисної антигіпертензивної терапії, але також комплексної фармакотерапії, здатної змінити рівень фізичного, психічного, емоційного комфорту, вплинути на якість життя кардіологічних пацієнтів, на сьогоднішній день проводилося недостатньо [1, 3, 6]. Таким чином, індивідуалізована фармакотерапія артеріальної гіпертензії повинна передбачати розв'язання цілого ряду тактичних завдань, що враховують не лише симптоматику ГБ, зниження частоти гіпертензивних кризів, профілактику серцево-судинних ускладнень, але також покращення якості життя (КЗ) у хворих на артеріальну гіпертензію.
Мета дослідження
Проналізувати зміну показників якості життя у хворих на артеріальну гіпертензію за даними опитувальника SF-36, а також їх динаміку на фоні призначення базисної антигіпертензивної терапії в порівнянні з комплексною терапією при включенні до схеми лікування препарату «Валерін Кардіо».
Фармакодинаміка препарату
Фармакологічна дія «Валерін Кардіо» визначається біоактивними властивостями лікарських рослин, що входять до складу цього препарату. Меліса лікарська (Melissa officinalis L.) містить ефірні олії, що надають седативну дію; олсанова та урсолова кислоти у складі меліси попереджають перепади кров'яного тиску [6, 10]. Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) має седативну, транквілізуючу дію на центральну нервову систему, опосередковано регулюючи серцеву діяльність [8]. Пустирник серцевий (Leonurus cardiaca L.), завдяки наявності у своєму складі флавоноїдів та стероїдних глікозидів, зменшує збудливість нервової системи, уповільнює ритм та збільшує силу серцевих скорочень, виявляє седативну, гіпотензивну та загальну кардіотонічну дію [11]. Пасифлора (Passíflora) містить пасифлорин, який має заспокійливу дію на нервову систему, розширює коронарні судини, покращуючи трофіку серця [5, 9]. Магній регулює серцевий ритм, знижує артеріальний тиск. Вітамін В6 покращує засвоєння магнію та його метаболізм, має здатність фіксувати магній у клітині. Вітамін C підвищує імунітет та опірність організму, сприяє зниженню атерогенних фракцій ліпопротеїдів. Вітаміни В1, В2, В6, В12 необхідні нормального метаболізму, знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Матеріали та методи
Обстежено 51 пацієнта з гіпертонічною хворобою (середній вік - 46,15±7,4 років). Для верифікації діагнозу використовували такі методи: клініко-інтрументальні (опитування, об'єктивне дослідження, реєстрація рівня артеріального тиску, електрокардіографія, ехокардіографія), а також клініко-лабораторні методи. Верифікацію діагнозу та стадії гіпертонічної хвороби проводили з використанням критеріїв, рекомендованих Європейським товариством гіпертензії та кардіології (ESH – ESC Guidelines, COMMITTEE, 2013) [7].
Для оцінки якості життя (КЗ) пацієнтів з АГ використовувався опитувальник Medical Outcomes Study Short Form 36 questionnaire (SF-36, російськомовна версія, створена та рекомендована Міжнаціональним центром дослідження якості життя). Даний опитувальник дозволяє оцінити суб'єктивну задоволеність хворого своїм фізичним та психічним станом, соціальним функціонуванням. Пацієнтам було запропоновано заповнити анкету з SF-36 у день надходження, а також через 2 тижні стаціонарного лікування на тлі комплексної фармакотерапії. SF-36 дає можливість оцінити КЖ за вісьмома шкалами: фізичне функціонування – PF (Physical Functioning), рольове функціонування, обумовлене фізичним станом – RP (Role-Physical Functioning), тілесний біль – BP (Bodily pain), загальне здоров'я – GH (General Health), життєва активність – VT (Vitality), соціальне функціонування – SF (Social Functioning), рольове функціонування, зумовлене емоційним станом – RE (Role-Emotional) та психічне здоров'я – MH (Mental Health) [15].
Всім пацієнтам призначалася базова антигіпертензивна терапія (раміприл – 20 осіб, еналаприл – 31 особа) в індивідуально переносимій дозі, залежній від клінічного перебігу захворювання та рівня вихідного артеріального тиску (АТ). Після первинного обстеження та призначення базисної терапії хворі були розділені на групи контрольованого спостереження: група 1, в якій застосовувалася тільки базисна антигіпертензивна терапія (n=24), а також група комплексної фармакотерапії, в якій на тлі базисної терапії призначався препарат «Валерін кардіо» дозі 500 мг 2 грам. д. протягом 15 днів (n=27). Різниця розподілу серед пацієнтів, які приймали раміприл та еналаприл між групами 1-2 була недостовірною.
Для статистичного аналізу даних використовувався пакет Statistica for Windows версії 8.0 (Stat Soft inc., США). Показники, що вивчаються, мали нормальний розподіл, тому представлені у вигляді M±m, де М – середнє, m – стандартне відхилення. При p<0,05 (по t – критерію Стьюдента) різницю показників вважали статистично достовірною [2].
Результати дослідження та їх обговорення
При першому візиті пацієнтів, крім загальноклінічного, проводилося інструментальне дослідження, заповнювалися карти поінформованої згоди пацієнтів, анкета опитувальника SF-36 [15].
Вимірювальна модель, що лежить в основі конструкції SF-36, має 3 рівні: 1) пункти (питання); 2) вісім шкал, кожна з яких поєднує разом від 2 до 10 пунктів; 3) два сумарні виміри, які об'єднують разом шкали. При обробці результатів отримані відповіді за всіма 36 пунктами формують 8 шкал. Пункти, які стосуються кожної певної шкали, підсумовуються і перетворюються на значення від 0 до 100, де 100 -максимальне значення, а 0 - мінімальне. Вищі бали становлять вищий рівень здоров'я.
1. Фізичне функціонування (Physical Functioning – PF) - відбиває ступінь, у якій здоров'я лімітує виконання фізичних навантажень (самообслуговування, ходьба, підйом сходами, перенесення тягарів тощо.).
2. Фізичне обмеження рольових функцій (Role limitations due to physical health – RP) – вплив фізичного стану на рольове функціонування (роботу, виконання буденної діяльності).
3. Фізичний біль (Body Pain – BP) – інтенсивність болю та її вплив на здатність займатися повсякденною діяльністю, включаючи роботу по дому та поза домом.
4. Загальне сприйняття здоров'я (General Health – GH) – оцінка хворим свого стану здоров'я зараз та перспектив лікування.
5. Емоційне обмеження рольових функцій (Role limitations due to emotional problems – RE) - передбачає оцінку ступеня, в якій емоційний стан заважає виконанню роботи або іншої повсякденної діяльності (включаючи великі витрати часу, зменшення обсягу роботи, зниження її якості тощо). ).
6. Життєва сила (Vital energy – VE) – має на увазі відчуття себе повним сил і енергії або, навпаки, знесиленим.
7. Психічне здоров'я (Mental Health – MH) – характеризує настрій (наявність депресії, тривоги, загальний показник позитивних емоцій).
8. Соціальне функціонування (Social Functioning – SF) - визначається ступенем, у якому фізичний чи емоційний стан обмежує соціальну активність (спілкування).
Шкали групуються у два показники «фізичний компонент здоров'я» та «психологічний компонент здоров'я»:
І. Фізичний компонент здоров'я (Physical health – PH). Складові шкали: 1) фізичне функціонування;
2) рольове функціонування, зумовлене фізичним станом; 3) інтенсивність болю; 4) загальний стан здоров'я.
ІІ. Психологічний компонент здоров'я (Mental Health – MH). Складові шкали: 1) психічне здоров'я; 2) рольове функціонування, зумовлене емоційним станом; 3) соціальне функціонування; 4) життєва активність.
Кожен пункт використовувався для обробки балів лише однієї зі шкал. На основі 8 шкал проводилася сумарна оцінка фізичного та психічного здоров'я. Результати SF-36 представлені в таблиці 1. Аналіз отриманих даних показав, що КЗ знижується у всіх хворих з гіпертонічною хворобою за всіма шкалами опитувальника SF-36. Найбільш низькі показники були отримані за шкалами, що формують фізичний компонент здоров'я (RP та BP), причому різниця вихідних показників між групами за всіма шкалами була недостовірною (р1>0,05). Вихідні результати свідчать про те, що фізичний стан у хворих з артеріальною гіпертензією значно впливає на їх активність і повсякденну рольову діяльність.
Таблица 1
Якість життя хворих з гіпертонічними даними опитувальника SF-36 у динаміці базисної терапії, а також комплексної терапії з включенням препарату «Валерін кардіо»
р - ступінь достовірності різниці показників у динаміці лікування;
р1 - достовірність відмінностей між показниками якості життя у групах 1-2 до лікування;
р2 - достовірність відмінностей між показниками якості життя у групах 1-2 після лікування.
Дані усереднених показників за шкалами рольового функціонування, обумовленого емоційним станом; психічного здоров'я; соціального функціонування показали, що гіпертонічна хвороба посилює порушення КЖ хворого, також негативно впливаючи на психологічний компонент здоров'я і робить внесок в обмеження соціальних контактів, обмеження виконання повсякденної роботи, обумовлене погіршенням емоційного благополуччя у таких хворих.
У динаміці лікування були отримані результати, що свідчать, що якість життя хворих на артеріальну гіпертензію безпосередньо залежить від клінічного перебігу захворювання. Зокрема, за рівнем «Фізичної активності» у групі базисної терапії відмічено приріст на 6,34% (p>0,05), у групі, де додатково призначався «Валерін Кардіо» – на 24,2% (р<0,05) ). За шкалою «Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» отримано, відповідно, збільшення на 12,0% (p>0,05) та 60,6% (p<0,05). Рівень якості життя за параметром Фізичний біль підвищувався в 1,85 (група 1, p<0,05) і 2,35 рази (група 2, p<0,05). «Загальне сприйняття здоров'я» збільшилося на 7,9% у групі базисної терапії (p>0,05) та 38,6% - у групі комплексної терапії (p<0,05). За шкалою «Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності» відзначено недостовірну динаміку серед хворих, які отримували лише базисну терапію (6,8%, p>0,05), з достовірними змінами у пацієнтів, де додатково призначався «Валерін Кардіо» (25,8 %, p<0,05). Рівень «Життєвої сили» суттєво збільшувався в обох групах (39,9% та 43,1%, p<0,05). За параметром «Психічне здоров'я» достовірну динаміку отримано як у групі базисної терапії (30,4%, p<0,05), так і в групі комплексної терапії (44,2%, p<0,05), з більш значними змінами у хворих, яким у комплексному лікуванні призначався препарат "Валерін Кардіо" (p2<0,05). За рівнем «Соціального функціонування» були отримані достовірні результати в обох групах (30,4 та 44,2%, p<0,05), хоча різниці між когортами не було відзначено (p2>0,05).
Обговорення
Результати, представлені у статті, ґрунтуються на порівняльній оцінці якості життя у хворих з артеріальною гіпертензією у динаміці базисної антигіпертензивної терапії, а також комплексної терапії з включенням препарату «Валерін кардіо».
До аналізу включено результати обстеження 51 хворого з артеріальною гіпертензією, що надійшли до терапевтичного відділення №1 «Університетської клініки» на базі Лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці. Проведено оцінку клінічного перебігу гіпертонічної хвороби в основній та контрольній групах, а також порівняльну характеристику динаміки якості життя хворих за результатами опитувальника SF-36. Порівняння проводилося залежно від методу фармакотерапії – базисної антигіпертензивної терапії та комплексного лікування з додаванням препарату «Валерін Кардіо».
Висновки
Таким чином, при оцінці динаміки якості життя хворих з артеріальною гіпертензією встановлено, що у разі призначення комплексної антигіпертензивної терапії з включенням препарату «Валерін кардіо» відзначалося значне (p<0,05) підвищення рівня КЖ за шкалами, що формують як фізичний, так і психологічний компоненти здоров'я (PF, RP, BP, GH, RE, VE, MH, SF) порівняно з пацієнтами, які отримували лише стандартну медикаментозну терапію, де відмічено недостовірний приріст показників фізичної активності, фізичного та емоційного обмеження рольових функцій, а також загального сприйняття здоров'я . У результаті після динамічного спостереження у хворих з артеріальною гіпертензією на фоні призначення препарату «Валерін Кардіо» відзначалося значне поліпшення якості життя за опитувальником SF-36, що супроводжувалося зменшенням дратівливості, підвищенням емоційної стійкості, підвищенням працездатності. Таким чином, препарат може бути рекомендований у комплексній терапії такого стрес-залежного захворювання, як гіпертонічна хвороба.
Список літератури:
1. Комплаентность пациентов с артериальной гипертензией при применении препаратов, повышающих качество жизни / M. Соболева, E. Слободенюк, И. Букатова, и др. // Врач. - 2012. - № 3. - С. 68.
2. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. - М.: Медиа-сфера, 2004.–312с.
3. Садыкова Д. И. Качество жизни подростков с эссенциальной артериальной гипертензией / Д. И. Садыкова, И. Я. Лутфуллин // Педиатрическая фармакология. - 2009. - Т. 6. - № 4. - С. 117-119.
4. Чернявская Т. Повышение комплаентности и качества жизни пожилых пациентов с артериальной гипертензией / T. Чернявская // Врач. - 2010. - № 5. - С. 20-24.
5. Chemical studies on curuba (Passiflora mollissima (Kunth) L. H. Bailey) fruit flavour / N. Conde-Martínez, D. C. Sinuco, C. Osorio // Food Chem. – 2014. - Vol. 157. - P. 356-363.
6. Does melissa officinalis cause withdrawal or dependence? / K. Demirci, M. Akgönül, A. Demirdaş, et al. // Med. Arch. – 2015. - Vol. 69. – N 1. - P. 60-61.
7. ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz, et al. // Eur. Heart Jour. – 2013. – Vol. 34. – P. 2159–2219.
8. Hadley S. Valerian // S. Hadley, J. J. Petry // Am. Fam. Physician. – 2003. - Vol. 67. – N 8. - P. 1755-1758.
9. Medicinal potential of Passiflora foetida L. plant extracts: biological and pharmacological activities / M. Asadujjaman, A. U. Mishuk, M. A. Hossain, et al. // J. Integr. Med. – 2014. - Vol. 12. – N 2. - P. 121-126.
10. Pharmacokinetics, Safety and Tolerability of Melissa officinalis Extract which Contained Rosmarinic Acid in Healthy Individuals: A Randomized Controlled Trial / M. Noguchi-Shinohara, K. Ono, T. Hamaguchi, et al. // PLoS One. – 2015. - Vol. 10. – N 5. - e0126422.
11. The effect of Leonurus cardiaca herb extract and some of its flavonoids on mitochondrial oxidative phosphorylation in the heart / J. Bernatoniene, D. M. Kopustinskiene, V. Jakstas, et al. // Planta Med. – 2014. - Vol. 80. – N 7. - P. 525-532.
12. The PADQOL: development and validation of a PAD-specific quality of life questionnaire / D. Treat-Jacobson, R. A. Lindquist, D. R. Witt, et al. // Vasc. Med. – 2012. – Vol. 17. – N 6. – P. 405-415.
13. Validation of the quality of life questionnaire in arterial hypertension (HQALY) for its use in Spain. Relationship between clinical variables and quality of life. Investigator Group of the HQALY study / A. Dalfó Baqué, X. Badia Llach, A. Roca-Cusachs Coll, et al. // Aten. Primaria. – 2000. - Vol. 26. – N 2. - P. 96-103.
14. Validation of the short form of the Spanish hypertension quality of life questionnaire (MINICHAL) for Portuguese (Brazil) / R. B. Schulz, P. Rossignoli, C. J. Correr, et al. // Arq. Bras. Cardiol. – 2008. – Vol. 90. – N 2. – P. 127-131.
15. Ware J. E. SF-36 Health Survey. Manual and interpretation guide / J.E. Ware, K.K. Snow, M. Kosinski. - The Health Institute, New England Medical Center. Boston, Mass.-1993.-28 P.