Профілактика порушень при синдромі полікістозу яєчників

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України

Л.М. Семенюк, О.В. Ларіна

У статті наведено нові дані про профілактику репродуктивних втрат при СПКЯ. Показано роль різних несприятливих чинників довкілля формування функціонального гормонального дисбалансу при СПКЯ. Склерополікістоз яєчників розглянуто з позиції мультифакторіального захворювання. Підвищення якості репродуктивної функції жінок, при якому можливе шляхом зниження токсичної дії препаратів, що призначаються на прегравідарному етапі, при комбінованому введенні в організм речовин рослинного походження та оральних контрацептивів з антиандрогенним ефектом.

Summary

The paper presents new data on the prevention of reproductive losses in PCOS. The role of various environmental factors on the formation of functional hormonal imbalance in PCOS. PCOS considered from the perspective of multifactorial diseases. Improving the quality of women's reproductive function in which it is possible by reducing the toxic effects of prescribed drugs on Pregravidarnaja stage in the combined administration to a plant-derived substances and oral contraceptives with antiandrogenic effect.

Високі показники смертності разом із низькою народжуваністю є причиною серйозного демографічного кризи нашій країні. Незважаючи на досягнення медичної науки у встановленні причин втрат вагітності, а також безплідності, ця проблема залишається далекою від вирішення. Безперечним є факт, що від успішності реалізації першого гестаційного дебюту залежать різні фактори, що впливають на успішність майбутніх вагітностей – від маткового до ендокринного, оскільки майже 50% порушень менструального циклу та вторинної безплідності маніфестують після втрати першої вагітності [3,5].

Функціональний гормональний дисбаланс, що лежить в основі мимовільних абортів 1-го триместру, частіше пов'язаний з гіпоестронією, гіпопрогестеронемією на етапі селекції домінантного фолікула, цитокіновим дисбалансом, який є результуючим показником порушення роботи систем детоксикаціїксенобіотиків. від порушення ритму сну-відпочинку, до порушення культури харчування, гіподинамічним способом життя, як результат супроводжується функціональною гіперкортизолемією, гіперпролекінемією, диспітуїтаризмом, недостатністю рівня прогестеронінгібуючого блокуючого фактора, зниженням синтезу секреторного імуноглобуліну А, підвищенням прозапальних цитокінів. флори та підвищеною контамінацією нею різних біотопів організму, що замикає прозапальний каскадний імунний механізм [8].

Становлення менструальної функції сучасної жінки протікає на тлі психоемоційних стресів, що супроводжують сучасне життя, забруднення навколишнього середовища та недосконалості харчових технологій тощо – факторів, що провокують підвищення витрати та зменшення надходження вітамінно-мінеральних сполук до організму сучасної людини. Результатом поєднаного ефекту несприятливих зовнішніх чинників та індивідуальних особливостей геному є розвиток про мультифакторних (поєднаних чи комплексних) захворювань (МФЗ). На сьогодні виділяється велика група захворювань, у патогенезі яких провідною ланкою прийнято вважати вплив токсичних харчових, техногенних та інших шкідливих факторів. Їх часто визначають як «екогенетичні хвороби». Причина їх виникнення криється не лише у погіршенні екологічних умов, а й у підвищеній індивідуальній чутливості до дії факторів, що пошкоджують. Мутантні гени (алелі), які сумісні з народженням та життям, але за певних несприятливих умов сприяють розвитку того чи іншого МФЗ отримали назву «генів схильності» [5,6].

Одним із найпоширеніших захворювань мультифакторної природи в ендокринній гінекології є СПКЯ. Маючи спадкову схильність, захворювання маніфестує з клінічною картиною різних патологічних процесів - від порушення менструального циклу з хронічною ановуляцією і гіперандрогенією, безпліддям або невиношуванням вагітності, до схильності до пухлиноутворення, ранньої маніфесації метаболічного синдрому [1]

Шляхи профілактики МФЗ хвороб на сьогодні розподілені на кілька рівнів:

Первинна профілактика називається також преконцепційною профілактикою. Вона спрямована на попередження зачаття хворої дитини та включає комплекс заходів та рекомендацій, пов'язаних із плануванням дітонародження. Преконцепційна профілактика включає інформування подружжя з питань гігієни шлюбу, планування дитини, призначення терапевтичних доз фолієвої кислоти та мульти-вітамінів до зачаття та протягом перших місяців вагітності. Як показує світовий досвід, така профілактика дозволяє зменшити ризик народження дітей із хромосомною патологією та з дефектами нервової трубки.

Вторинна профілактика включає весь комплекс скрінуючих програм, інвазивні та неінвазивні методи дослідження плода, спеціальні лабораторні аналізи плодового матеріалу за допомогою цитогенетичних, молекулярних і біохімічних методів дослідження з метою попередження народження дітей з важкими хромосомними, генними та вродженими вадами розвитку.

Третинна профілактика стосується створення умов непрояву спадкових та вроджених вад, методів корекції вже наявних патологічних станів. Вона включає різні варіанти нормокопіювання. Зокрема, такі як використання спеціальних дієт у разі вроджених порушень процесів обміну, лікарських препаратів, що виводять токсини з організму або заміщають відсутні ферменти, операції з корекції функції пошкоджених органів тощо.

Підвищення якості репродуктивної функції може бути досягнуто і шляхом профілактики майбутніх серйозних репродуктивних, гестаційних порушень шляхом зниження токсичного впливу препаратів, що призначаються на прегравідарному етапі, шляхом введення в організм речовин рослинного походження.

При цьому необхідно враховувати склад таких препаратів, оскільки результати наукових досліджень останніх років свідчать, що для досягнення повної біологічної цінності харчування необхідно введення до складу раціону не окремо взятих вітамінів, а правильно підібраних у кількісному та якісному співвідношенні їх комбінацій між собою та іншими речовинами. Це з тим, що багато хімічні процеси відбуваються з участю одночасно кількох взаємодіючих між собою речовин.

Мастолек – новий вітчизняний препарат, рослинно-вітамінний комплекс, який позитивно впливає на метаболізм естрогенів. Безумовно, головним компонентом у складі «Мастолека» є індол-3-карбінол (ІЗК), що ефективно впливає на всі види естроген-залежних пухлин у т.ч. злоякісних, що вражають органи жіночої статевої сфери (в т.ч. молочну залозу, матку, яєчники), пригнічує їх зростання, регулює метаболізм естрогенів, перешкоджаючи утворенню агресивного 16-гідроксистерону з формуванням гіперестрогенемії. ІЗК блокує внутрішньоклітинний шлях передачі сигналів, що надходять від ростових факторів і цитокінів, які в свою чергу пригнічують надмірну проліферацію, властиву таким захворюванням, як міома матки, мастопатія, ендометріоз і т.д., індукує апоптоз в пухлинних клітинах, вибірково пригнічуючи що зазнали трансформації та інфікованих вірусом папіломи людини (ВПЛ). Профілактичний прийом ІЗК формує стійкий захист організму на рівні клітин.

Застосування індол-3-карбінолу при полікістозі яєчників пов'язане зі здатністю його активувати певну форму цитохрому Р-450(CYP 1A1), що відповідає за утворення 2-гідроксипохідних естрадіолу, і таким чином відновлює нормальний баланс гідроксипохідних естрогенів: слабкого естроген2 -Е1) та патологічного метаболіту 16α-гідроксіестрону (16-α- ОН-Е1), що стимулює клітинну проліферацію. Механізми антипроліферативної дії І3К реалізуються за допомогою І3К-залежного інгібування фосфорилювання тирозинових залишків цитоплазматичних протеаз, що передають сигнал з поверхні клітини до ядра клітини (фактори росту EGF і IGF, ядерний фактор транскрипції NFckF) та інгібування відповідь на дію прозапальних цитокінів – фактора некрозу пухлини альфа (TNF-α) та його «партнера»-інтерлейкіна IL-1 [13].

Поєднання ІЗК з екстрактом броколі (BrassicaOleraceaItalica) важливо у плані посилення ефекту броколі пригнічувати зростання ракових клітин. У ході дослідження, проведеного медиками з коледжу Джона Хопкінаса, було встановлено, що броколі є джерелом глюкорафаніна, який в організмі перетворюється на сульфорафан, який вбиває бактерії, що викликають деякі види виразок шлунка, а також перешкоджає розвитку злоякісних пухлин цього органу. При цьому було зазначено, що сульфорафан вбиває навіть бактерії, які несприйнятливі до антибіотиків. Дослідження, проведені японськими вченими, показали, що сульфорафан зупиняє зростання ракових клітин шкіри. Також броколі має вище описаний індол-3-карбінол (І3К), який визнаний вченими як ефективний засіб для боротьби з раковими клітинами, що діє на них як безпосередньо, так і здатного стимулювати імунний протираковий захист. Інший компонент броколі - синегрін, речовина, що зупиняє поділ ракових клітин і викликає їх загибель. Жінки, які вживають продукти з броколі регулярно – згодом відзначають не лише зниження болю в молочній залозі, але й розсмоктування її дрібних ущільнень. Також броколі може впливати на серцево-судинні, нейрологічні захворювання і впливати на процеси старіння. В даний час лікарі онкологи-мамологи можуть обґрунтовано рекомендувати вживання капусти броколі жінкам із захворюваннями молочної залози. Вони включають цей сорт в дієту при мастопатії. І невипадково. Брокколі насичена йодом і є чудовим профілактичним засобом проти раку молочної залози. Поєднання вищезгаданих речовин з екстрактом Вітексу священного (Vítexagnus-castus) дозволяє «Мастолеку» впливати на функцію жовтого тіла (залізи, що регулює менструальний цикл). Хотілося б відзначити, що в гінекологічній ендокринології широко застосовуються дві рослини, для препаратів на основі яких були проведені подвійні сліпі плацебо контрольовані дослідження, які підтвердили їхню відповідність критеріям доказової медицини. Клопогон кистевидний (cimicifugaracemosa), який успішно використовується для лікування клімактеричних порушень та екстракт з плодів прутняка звичайного, який був рекомендований для лікування тимчасових порушень менструального циклу, а також з метою усунення симптомів передменструального синдрому, включаючи передменструальну мастодинію [25]. використовується для пом'якшення передменструальної мастодинії, пов'язаної з гіперпродукцією пролактину, функціональною гіперандрогенією пов'язаною з хронічним стресом, який лежить в основі багатьох ендокринних дисбалансів, що призводять, в результаті, до недостатності лютеїнової фази менструального циклу, безпліддя, втрат вагітності [25].

Наступним важливим компонентом «Мастолека» є корінь кульбаби (Taráxacum), який містить низку рослинних антиандрогенів, що допомагає:

• нормалізувати гормональний фон;

• знизити зайве вироблення тестостерону;

• блокувати вироблення 5-альфа-редуктази та перетворення тестостерону на дегідротестостерону (ДГТ);

• підвищити рівень глобуліну, що зв'язує статеві гормони;

• нормалізувати рівень цукру в крові та підвищити чутливість до інсуліну (інсулінорезистентність часто є причиною полікістозу та підвищеного вироблення ДГТ).

Коріння кульбаби містить терпени, стерини, полісахарид інулін (до 40%), холін, гірку речовину лактукопікрин, каротиноїди – попередники вітаміну А, вітаміни групи В, Е, аскорбінову кислоту, мінерали (калій, кальцій, марганець, залізо, магній цинк, кобальт), аспарагін, дубильні речовини, рослинний білок (до 5%), жирна олія (що складається з гліцеридів олеїнової, мелісової, пальмітинової, лінолевої та цератинової кислот), прості вуглеводи (цукри). А також значна кількість інуліну, тараксастерол, псевдотараксастерол, гомотараксастерол, бета-амірин, бета-ситостерин, стигмастерин, тараксал, лакулін, клугтіоноль, інозит, аспарагін, Р-фенілоцтової кислоти, 3-4-діоксици , лінолевої та цератинової кислот у своєму комплексі також надають підтримку при гормональних захворюваннях та мастопатії.

Важливим, і на наш погляд, патогенетично виправданим, стало включення до складу препарату L-метіоніну (L-Methionine)- незамінної амінокислоти, що покращує обмінні процеси в печінці, необхідної для підтримки росту та азотистої рівноваги організму. L-метіонін містить метильну групу, яка бере участь у процесі переметилювання і необхідна для синтезу холіну. За рахунок цього нормалізується синтез фосфоліпідів із жирів та зменшується відкладення в печінці нейтрального жиру. L-метіонін бере участь в обміні сірковмісних амінокислот, синтезі епінефрину, креатиніну та інших біологічно активних речовин, активує дію гормонів, вітамінів (B12, аскорбінової, фолієвої кислот), ферментів, білків. Бере участь у реакціях переметилювання, дезамінування, декарбоксилювання. Необхідний для дезінтоксикації ксенобіотиків, що особливо актуально для більшості жінок, які користуються оральними контрацептивами, або проходять курс естроген-замісної терапії, через послаблення ферментативних процесів їх організму, естроген метаболізується в канцерогенний естрадіол, який викликає патологічні проліки. яєчники, молочні залози). L-метіонін перетворює канцерогенний естрадіол на менш небезпечну форму жіночого гормону – естріол. Також ця амінокислота необхідна для правильного функціонування нервової системи, усуває підвищену дратівливість, нервову лабільність при ПМС та клімактеричному синдромі. L-метіонін має виражену антиоксидантну дію, оскільки є джерелом сірки, що інактивує вільні радикали. Сульфгідрильна група метіоніну захищає клітини від потрапляння всередину токсичних речовин, а також забезпечує транспорт селену та цинку [23].

У рослинно-вітамінному комплексі «Мастолека» представлені аскорбінова кислота, вітаміни А, Е, D, В2, В6, В12. Аскорбінова кислота (вітамін С) — активний учасник регуляції окисно-відновних процесів в організмі, має антиагрегантні та виражені антиоксидантні властивості. Підсилює дезінтоксикаційну функцію печінки, підвищує опірність організму інфекціям. Зменшує токсичність лікарських засобів та збільшує ефективність хіміо- та променевої терапії при лікувальному процесі. Вітаміни А, Е, D - необхідні повноцінної роботи яєчників, нормалізують роботу репродуктивної системи жінки, підтримують сексуальну активность.[20,21,22]

Вітамін А впливає на зростання людини, покращує стан шкіри, сприяє опору організму інфекції, забезпечує ріст та розвиток епітеліальних клітин, входить до складу зорового пігменту паличок сітківки ока – родопсину та зорового пігменту колбочок – йодопсину. Ці пігменти регулюють темну адаптацію ока. Біологічна дія вітаміну А: антиоксидантна, імуномодулююча, що забезпечує нормальну структуру та функції епітелію та слизових оболонок, репаративну та ранозагоювальну, що регулює рівень глюкози в крові, що регулює функції статевих залоз, що забезпечує метаболізм у сітківці ока, онкопротекторне. При нестачі вітаміну А відбуваються порушення у роботі імунної системи, збої при функціонуванні ендокринної системи та у захисті від інфекцій. Впливаючи на слизові оболонки, ретинол підвищує їх стійкість до вірусів, збільшує активність лейкоцитів, а також здатний захистити від інфекцій сечостатеву систему, дихальні шляхи та шлунково-кишковий тракт [12].

Вітамін D – це сукупність біологічно активних речовин, схожих за хімічною структурою. Усі вітаміни групи D регулюють рівень фосфору та кальцію в організмі людини. У сучасній медицині вітаміном D прийнято вважати вітамін D2 (ергокальциферол) та вітамін D3 (холекальциферол). В останні роки з'явилося безліч робіт про вплив вітаміну D на розвиток інсулінорезистентності та гіперандрогенії. Дедалі більше доказів отримує зв'язок дефіциту вітаміну D та ожиріння. Ведеться пошук генетичних маркерів схильності до синдрому полікістозних яєчників серед поліморфізмів генів рецептора вітаміну D. Враховуючи виявлений зв'язок, терапія препаратами вітаміну D може стати ефективним методом лікування цього захворювання. Крім впливу на репродуктивну функцію, вітамін D бере участь у регуляції циркадних ритмів, порушення яких також може призводити до розвитку ановуляції-тобто дефіцит вітаміну D може сприяти реалізації мультифакторної природи захворювань репродуктивної системи жінки [13,15,20].

Вітамін Е (токоферол) – за хімічною структурою відноситься до групи спиртів. Токоферол – вітамін розмноження, благотворно впливає на роботу статевих та деяких інших залоз, відновлює дітородні функції, сприяє розвитку плода під час вагітності та новонародженої дитини. Є природним протиокислювальним засобом, що перешкоджає окисленню вітаміну А і благотворно впливає на накопичення його в печінці. Перешкоджає розвитку процесів утворення токсичних для організму вільних радикалів та перекисів жирних кислот, окисного ушкодження ліпідів мембран та клітинних структур. Вітамін Е сприяє засвоєнню білків та жирів, бере участь у процесах тканинного дихання, впливає на роботу мозку, крові, нервів, м'язів, покращує загоєння ран, затримує старіння [12].

У гінекологічній практиці заслуговує на увагу через його високі антиоксидантні якості, він стимулює продукцію простацикліну і тим самим перешкоджає агрегації тромбоцитів у осіб з діабетом, нейтралізуючи ефекти простагландинів, надає клінічний ефект при загрозі переривання вагітності, дисменореї, передменструальному синдромі. Протипухлинна активність токоферолу пов'язана з його властивістю блокувати перетворення нітритів на нітрозаміни, які є сильними пухлинними промоторами. Відомі також імуномодулюючі властивості вітаміну Е[1].

Вітаміни В2, В6, В12 – Вітаміни групи В у поєднанні з селеном перешкоджають нервовому виснаженню та зміцнюють нервову систему. Вітамін В2 (рибофлавін) стимулює процеси регенерації та кровотворення, регулює функції печінки та центральної нервової системи, бере участь в обміні вуглеводів, жирів та білків, клітинному диханні та окисно-відновних процесах.

Вітамін В6 (піридоксин) покращує роботу головного мозку, регулює функції статевих залоз, надниркових залоз, щитовидної залози, рівень крові глюкози. Має сечогінну, антидепресантну, антианемічну, гіпотензивну, антиатеросклеротичну, протизапальну, імуностимулюючу дію. Вітамін В6 сприяє підвищенню рівня жіночого гормону – прогестерону – у крові. Сприяє синтезу ендорфінів - природних стимуляторів настрою та емоцій, надаючи тим самим сприятливий вплив на симптоми клімактеричного періоду та ПМС.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) покращує концентрацію уваги та пам'ять, підвищує опірність до простудних захворювань та вірусних інфекцій, чинить антисклеротичну дію, бере участь в утворенні амінокислот, кровотворенні, синтезі ферментів, білковому, жировому та вуглеводному обміні. Багатьма дослідженнями встановлено, що вітаміни А, С, Е та групи В при порушенні менструального циклу беруть участь у естрогенному обміні та безпосередньо впливають на репродуктивну функцію.

Мінералом, що входить до комплексу «Мастолек», обрано селен. Відповідно до сучасних уявлень біологічна роль селену в першу чергу визначається його антиоксидантною та імуномодулюючою дією [23]. Як відомо, вплив зовнішніх оксидантів (радіація, ультрафіолет, хімічні забруднювачі повітря, води, продуктів харчування, холодові впливи та багато інших факторів), а також активація ендогенних механізмів генерації активних метаболітів кисню та інтенсифікації процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) при різних патологічних станах призводять до розвитку так званого окислювального стресу – важливого патогенного фактора багатьох захворювань. Перелік цих захворювань продовжує постійно розширюватися і включає такі соціально значущі захворювання, як серцево-судинні, бронхолегеневі, онкологічні та інші. В умовах окисного стресу має місце напруга системи антиоксидантного захисту організму, яка потребує заповнення антиоксидантів шляхом їх надходження з їжею. Саме тому надзвичайно важливо, щоб наше харчування забезпечувало щодобові потреби організму людини в антиоксидантах, причому у певних екстремальних ситуаціях ці потреби можуть суттєво зростати. Коло природних антиоксидантів, як відомо, дуже широке, і особливе місце в ньому займає система глутатіону, ключовими компонентами якої є ферменти, що містять селен - глутатіонпероксидази I, II, III і IV [6]. Антиоксидантними функціями мають також селенопротеїни Р і W [7]. Селеноензимом, відповідальним за обмін тиреоїдних гормонів, є 5-йодтиронін деіодиназа I, що вказує на тісний зв'язок обміну селену з обміном йоду [13,23]. Знання зв'язку пояснює високу частоту патології щитовидної залози у жінок України. Порівняно нещодавно виділена та ідентифікована селензалежна тиредоксинредуктаза, головною біологічною функцією якої є каталіз окислення/відновлення тиредоксину – білка, відповідального за підтримку окислювально-відновного гомеостазу в клітині. Зокрема дефіцит селену в організмі знижує продукцію антитіл, порушує диференціювання тимоцитів (знижує число CD8 + CD4-CD8-тимоцитів). У той же час в системах invitro і invivo показано, що додавання селену підвищує мітогенну активність Т-клітин, фагоцитарну активність макрофагів [25]. (У т.ч. спайкових процесів у малому тазі). У всьому світі проблеми використання селену в раціоні здорової людини та лікувально-профілактичному харчуванні обговорюються дуже активно.

Накопичені на сьогодні у світовій практиці результати епідеміологічних і клінічних досліджень дозволяють укласти, що дефіцит селену в навколишньому середовищі, що зумовлює його низький вміст в організмі, здатний викликати прогресуюче ураження міокарда (один з прикладів – селенодефіцитна кардіопатія), порушення репродуктивної функції фіброз підшлункової залози, бронхіальну астму та низку інших патологій [4]. При зниженій забезпеченості селеном і низькому вмісті цього елемента в крові зростає ризик виникнення онкологічних захворювань. Селен має детоксикувальну дію по відношенню до важких металів [23]. Забезпеченість селеном дуже важлива для людей, які зазнали впливу радіоактивного йоду та входять до групи ризику розвитку аденоми щитовидної залози.

Численні дослідження вказують на зниження вмісту селену у сироватці крові жителів великих промислових міст. Недостатність селену спостерігається у старечому віці, у дітей, які отримують низькокалорійне та низькобілкове харчування, при вагітності [25].

Метою дослідження стало вивчення ефективності рослинно-вітамінного комплексу «Мастолек» у профілактиці репродуктивних втрат у жінок репродуктивного віку.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Нами було обстежено 67 жінок у віці 18–24 років із СПКЯ(І група), біохімічною гіперандрогенією, які поряд з гормональною корекцією (КЗК з антиандрогенним ефектом), отримували рослинно-вітамінний комплекс «Мастолік» по 1 таб х 2 рази на день, та 45 жінок, які отримували лише КОК (II група). Групу контролю склала 31 здорова жінка, яка готується до вагітності. У всіх обстежених вагітностей в анамнезі не було.

Було вивчено стан гормонального фону до лікування та через 6 місяців терапії. З метою вивчення функціонального стану системи гіпофіз-яєчники проводили дослідження рівня гонадотропних гормонів (фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ)) імуноферментним методом з використанням спеціальних тест-систем UBI (США), а також рівнів естрадіолу та прогестерону (ar-систем) Італія). Рівень ФСГ, ЛГ, пролактину та естрадіолу визначали на 5–7 день менструального циклу.

Динаміка показників гормонального статусу до та після лікування на 5-7 дні менструального циклу

Р * <0,05 (достовірні відмінності значень до лікування стосовно показників після лікування) Р ** (достовірні відмінності показника після лікування стосовно даних групи контролю.)

При оцінці даних центрального регулювання репродуктивної системи на тлі проведеної терапії групі I визначено, що рівень ЛГ та дисоціація ЛГ/ФСГ значно знизилися на 43,1 та 40,3% відповідно, що достовірно нижче даних отриманих до лікування (р<0,05) та відповідає рівню жінок контрольної групи.

Аналіз рівня пролактину достовірно знизився тільки у жінок, які отримували у комплексному лікуванні рослинно-вітамінний комплекс «Мастолек» (І група), при вихідному 618,32±23,54 мкЕд/мл – після лікування становив 313, 81±32,08 (р <0,05), що практично відповідало показнику групи контролю 316,29±31.

Показник пролактину у жінок з традиційним лікуванням (ІІ група) до лікування становив 598,65±18,34, після - 417,08±14,4мкЕд/м (р>0,05)

Протягом року після закінчення лікування самостійно реалізували репродуктивну функцію 27 жінок І групи та 4 – у ІІ-й. Репродуктивних втрат групи, які отримували комплексну терапію КОК + «Мастолек», був. У другій групі мимовільними абортами у терміні 8-11 тижнів закінчилися 3 вагітності, в одному випадку – відбулися передчасні пологи у терміні 34 тижні гестації.

ВИСНОВОК

Результати дослідження свідчать про хорошу ефективність рослинно-вітамінного комплексу «Мастолек», що у поєднанні з іншими видами необхідних у кожному конкретному випадку лікарських заходів (гормонотерапія, гомеопатичні засоби, фітопрепарати, препарати, що покращують кровообіг у органах, що регулюють репродуктивну функцію, антистресорна терапія та ін.). ) значно збільшує шанси жінки самостійно завагітніти і відповідно дозволяє народити здорову дитину.

Отримані нами дані дають підстави рекомендувати препарат «Мастолек» у комплексній терапії жінок із СПКЯ під час планування вагітності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Е.Н.Борис., / БорисЕ.Н., Л.Н. Онищик., М.Н. Шпалько., А.В. Сербенюк Современные аспекты применения витамина Е в практике акушера-гинеколога// 19.05.2011МЕДФАРМКОННЕКТ.                                                                                                    
2. Возможности негормонального лечения стресс-зависимых нарушений менструального цикла // Материалы IX Всерос. науч. форума «Мать и дитя». Москва, 2-5 октября 2007. - С. 550-551.
3. Генетический паспорт – основа индивидуальной и педиктивной медицины. / В.С.Баранов, «Издательство Н-Л», 2009. -528с.).
4. Дедов И.И., Андреева Е.Н., Карпова Е.А. Синдром поликистозных яичников. Эпидемиология. Патогенез, диагностика и лечение. Практические рекомендации для врачей. Издание 2-е. М.: 2010.
5. Коколина В.Ф., Мельниченко Г.А. и соавт. // Репродукт. здоровье детей и подростков. - 2006. - № 1. - С. 50-54.
6. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детского и подросткового возраста. - М.: Медпрактика-М, 2006.
7. Коколина В.Ф. Гинекологическая эндокринология детского и подросткового возраста. - М.: Медпрактика-М, 2011.
8. Иванов И.И/ Экологические аспекты репродуктивных потерь//Иванов И.И., ЧерипкоМ.В., Могилевская А.А Таврический медико-биологичкский вестник. – 20013. - № 2, - том 16.ч.2. – С. 181 – 187
9. Жукова Н.П. |Прогнозирование репродуктивного здоровья девушек-подростков и женщин резерва родов: Автореф. дис. ... д-ра мед.наук.– Мн., 2002
10. Синдром поликистозных яичников. Под ред. Дедова И.И., Мельниченко Г.А. М.: МИА, 2007.
11. Тутельян В.А/ Селен в организме человека// Тутельян В.А., Княжев В.А., Хотимченко С.А., Голубкина Н.А., Кушлинский Н.Е., Соколов Я.А.. М., изд. РАМН. 2002; 224 с.
12. Шалунов С.С., Шенин В.А. и соавт. /Роль полиморфных генов в развитии синдрома поликистозных яичников// Сибирский медицинский журнал. – 2011. – 5-8
13. Шереметьева Е.В. Метаболические риски и психологические особенности больных при различных фенотипах синдрома поликистозных яичников. Автореф. дис. … канд. мед.наук. М.,
14. Ших, Е. В. Эффективность витаминно-минеральных комплексов с точки зрения взаимодействия микронутриентов / Е.В. Ших // Фармацевтический Вестник. — 2004. — № 37 (358).
15. Хузиханов Ф.В. и др. Обоснование выбора лечебного воздействия при дисменорее с учетом гормонального статуса подростков. Медико-социальные аспекты репродуктивного здоровья девочек 12-16 лет // Казан.мед. журн. - 2003. - Т. 84, № 2. - С. 148-149.
16. Ajayi, R., Okhowat, J., Spitzer, D., Schechinger, B., Zech, N.H. “Effect of multivitamin antioxidant complex Fertilovit sperm quality, according to the criteria of the morphological analysis of motile sperm organelle (MSOME).” JBRA Assisted Reproduction, 17(1) (2013): 27–3
17. Berkovitz S, Ambler G, Jenkins M, Thurgood S. Serum 25-hydroxy vitamin D levels in chronic fatigue syndrome: a retrospective survey. International journal for vitamin and nutrition research. 2009;79:250–254.
18. Compston JE, Vedi S, Ledger JE, Webb A, Gazet JC, Pilkington TR. Vitamin D status and bone histomorphometry in gross obesity. American Journal of Clinical Nutrition. 1981;34:2359–2363.
19. Harlow BL, Signorello LB, Hall JE, Dailey C, Komaroff AL. Reproductive correlates ofchronic fatigue syndrome. The American journal of medicine. 1998;105:94S–99S.
20. Hoeck AD, Pall ML. Will vitamin D supplementation ameliorate diseases characterizedby chronic inflammation and fatigue? Medical hypotheses. 2011;76:208–213.
21. Kamycheva E, Joakimsen RM, Jorde R. Intakes of calcium and vitamin D predictbody mass index in the population of Northern Norway. Journal of Nutrition. 2003;133:102–106.
22. Li HW, Brereton RE, Anderson RA, Wallace AM, Ho CK. Vitamin D deficiency iscommon and associated with metabolic risk factors in patients with polycystic ovarysyndrome. Metabolism. 2011;60:1475–1481.
23. Mahmoudi T. Genetic variation in the vitamin D receptor and polycystic ovary syndromerisk. Fertility and Sterility. 2009;92:1381–1383.
24. Mahmoudi T, Gourabi H, Ashrafi M, Yazdi RS, Ezabadi Z. Calciotropic hormones,insulin resistance, and the polycystic ovary syndrome. Fertility and Sterility.2010;93:1208–1214.
25. Marla EL, Donna RC, Roger AP. Diagnostic Criteria for Polycystic Ovary Syndrome:Pitfalls and Controversies. J ObstetGynaecol Can. 2008;30:671–679.
26. www.reproduct-endo.com.No1 (9) / март 2013 61гинекологияисточник: Wuttke W., seidlova-Wuttke D., Jarry H., a rtymukn.Derstellenwert des Monchspfeffers (Vitexagnuscastus).ZeitschriftfürPhytotherapie 2010; 31: 294-298.перевод: МихаилФирстов